Програмні РРО | Топ питання

Неможливо закрити зміну та сформувати денний звіт на несправному ПРРО: дії суб’єкта господарювання
У разі несправності програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) суб’єкту господарювання необхідно встановити вид несправності та:
якщо несправність у вигляді порушення роботи програмного забезпечення (далі – ПЗ), то слід оновити версію ПЗ ПРРО та повторити процедуру закриття зміни;якщо несправність пристрою (пошкодження), слід подати Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (J/F1316701) (додаток 2 до Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну від 23.06.2020 р. № 317 (далі – Порядок)) (далі – Повідомлення за ф. № 2-ПРРО) з позначкою про несправність та після відновлення роботи пристрою подати Заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F1316604) (додаток 1 до Порядку) з позначкою про відновлення роботи.
Якщо пристрій викрадено або втрачено, слід подати Повідомлення за ф. № 2-ПРРО з позначкою про крадіжку. У такому випадку реєстрація ПРРО скасовується та потрібно повторно зареєструвати ПРРО, якому буде присвоєно інший фіскальний номер.
Про це інформує ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
Наші користувачі у Кабінеті Cashalot у розділі Документи можуть зручно і легко подати Повідомлення за ф. № 2-ПРРО та Заяву за ф. № 1-ПРРО відповідно до рекомендацій ДПС.
Як зберігати Z-звіт в електронній формі?
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або в безготівковій формі зобов’язані щоденно створювати у паперовій або електронній формі РРО або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення таких розрахункових операцій. Такі вимоги визначені п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі – Закон № 265).
Разом з тим, п. 6 гл. 4 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. № 547 передбачено, що суб’єкт господарювання має забезпечити збереження щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Збереження суб’єктом господарювання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в паперовій або електронній формі здійснюється у будь-який зручний та не заборонений чинним законодавством спосіб.

При цьому спосіб збереження суб’єктом господарювання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в паперовій або електронній формі має забезпечити (у т. ч. під час проведення перевірки) можливість візуального перегляду такого Z-звіту для підтвердження факту оприбуткування готівки та повноти обліку здійснених розрахункових операцій.

! Дані наданих для перегляду Z-звітів в паперовій або електронній формі мають співпадати з даними електронних копій таких Z-звітів, що містяться у фіскальній пам’яті РРО або на фіскальному сервері контролюючого органу.

Зверніть увагу! Суб’єкт господарювання зобов’язаний визначити та затвердити внутрішнім документом місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі, формат їх зберігання, який має забезпечувати візуальний перегляд щоденних Z-звітів представниками контролюючих органів, а також відповідальну за зберігання цих чеків особу. Ці вимоги визначені абз. 2 п. 12 розд. ІІ Положення Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 29.12.2017 р. № 148.

Роз’яснення надано на Інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР», категорія 109.06.
Використання POS-терміналів платниками сфери торгівлі, громадського харчування та послуг
ДПС нагадалаплатникам податків про обов’язок здійснити перехід на використання POS-терміналів установ банків та забезпечити обов’язкове приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (виконані роботи, надані послуги).

Це стосується платників податків, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, та відповідно до закону використовують реєстратори розрахункових операцій та відповідають хоча б одному з критеріїв:

реалізують підакцизні товари (алкогольні напої, тютюнові вироби, пальне);
використовують господарську одиницю з торгівельною площею більше 20 м2;
здійснюють господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення, що перевищує 25 тис. осіб.
Кількість платіжних терміналів повинна становити не менше ніж 50 відсотків кількості реєстраторів розрахункових операцій, а у разі наявності одного реєстратора розрахункових операцій суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити приймання спеціальних платіжних засобів.

Водночас зауважимо, що згідно з п. 2 Постанови 878 наведено перелік суб’єктів господарювання, яких звільнено від обов’язкового приймання спеціальних платіжних засобів:
заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів (особовий склад ЗСУ та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів навчальних закладів, працівників промислових підприємств);
підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. метрів (крім АЗС);
суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.
Зазначені вимоги встановлені:

Постановою Кабміну від 29.09.2010 р. № 878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів»;
Постановою Кабміну від 15.06.2006 року № 833 «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»:
Застосування РРО/ПРРО єдинниками груп 2–4 з 2022 року
Нагадуємо нашим читачам, що Верховною Радою нещодавно були відхилені законопроєкти від 20.12.2019 р. № 2645, 2645-1 та від 07.10.2020 р. № 2645-д, які стосувалися відміни норм щодо посилення фіскального тиску на підприємців шляхом розширення сфери застосування РРО. Законопроєкти від 10.09.2021 р. № 5866-1 та від 26.08.2021 № 5866, які також стосуються деякого послаблення для підприємців щодо застосування РРО/ПРРО, поки не розглядалися. Докладніше про них читайте тут.

Тож поки залишається норма, яка значно розширює застосування РРО та/або ПРРО з 01.01.2022 р. для суб’єктів господарювання (фізичних осіб –підприємців).

В поточному 2021 році продовжує діяти перехідний період, протягом якого РРО/ПРРО деякими підприємцями можуть не застосовуватися. Про це повідомляє ДПС.

Так, відповідно до п. 61 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України(далі – ПКУ) з 01.01.2021 р. до 01.01.2022 р. РРО та/ або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами-підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (фізичною особою-підприємцем) у календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (у 2021 р. – 1320000 грн), застосування РРО/ПРРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим.

Застосування РРО та/або ПРРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Звертаємо увагу, що з 01.01.2022 р. для вирішення питання щодо застосування/незастосування РРО/ПРРО вже неважливий розмір отриманого доходу для ФОП-єдинника.

І важливо тримати на контролі питання щодо реєстрації РРО/ПРРО, адже з метою дотримання вимог чинного законодавства України необхідна завчасна реєстрація РРО та/або ПРРО у контролюючих органах.

Про це інформує ДПС.

Як і у 2021 році, у 2022 році не застосовують РРО/ПРРО фізособи-підприємці 1 групи (п. 296.10 ПКУ).
Для яких РРО QR-код є обов’язковим з 01.08.2021 р.?
З 1 серпня 2021 року вступили у дію нові вимоги до форми та змісту розрахункових документів, які формують реєстратори розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

У той же час для недопущення зловживань та спекуляцій на цій темі ДПС уточнює.

Зміни до форми та змісту розрахункових документів (чеків РРО/ПРРО) з 01.08.2021 року стосуються обов’язкової наявності в них QR-коду (за наявності).

ДПС наголошує, що QR-код є обов’язковим для ПРРО та РРО, що внесені до Державного реєстру після 01.08.2020, та для РРО, які можуть бути доопрацьовані їх виробниками.
Основні реквізити чеків РРО та ПРРО
Основні реквізити розрахункового документа визначені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Мінфіну 21.01.2016 р. № 13(далі – Положення № 13).

Крім того, Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі – Закон № 265) визначено, що суб’єкти господарювання, зокрема, зобов’язані проводити розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів (пп.1, 2 ст. 3 Закону № 265).

Вимоги Положення № 13 поширюються на розрахункові документи, створені РРО/ПРРО, крім розрахункових проїзних та перевізних документів на залізничному (крім приміського) й авіаційному транспорті, квитків на міські та приміські автомобільні маршрути, міський електротранспорт, білетів державних лотерей, квитанцій на послуги поштового зв’язку.

Отже, основні реквізити розрахункового документа, визначені Положенням № 13, однакові для чеків, створених РРО та ПРРО.

Про відмінності щодо реквізитів, які не повинен містити чек ПРРО, наприклад заводський номер РРО, чи про відмітку режиму роботи онлайн/офлайн, яку не повинен містити чек РРО, зазначено у п. 2 розд. ІІ Положення № 13 та у примітці до форми чекf (додаток 1 до Положення № 13).

Таке роз’яснення надано на Інформаційно - довідковому ресурсі «ЗІР», категорія 109.10.

Нагадаємо, що п. 2 розд. ІІ Положення №13 визначено, які обов’язкові реквізити повинен містити фіскальний чек. Про обов’язкові доопрацювання в РРО щодо відображення реквізитів у касових чеках ми писали тут.

В ПРРО Cashalot та COTA Kaca від розробника M.E.Doc враховані всі вимоги щодо відображення обов’язкових реквізитів
Хто може використовувати програмний РРО з 1 серпня 2020 року?
З 1 серпня 2020 року в Україні поряд з традиційними РРО запроваджується застосування програмних РРО, зокрема для ФОП. Використовувати РРО, традиційний чи програмний, зобов'язуються всі суб’єкти господарювання, які торгують, підакцизними товарами. Вони повинні у кожному чеку РРО чи програмного РРО перед назвою товару зазначати відповідний код товарної підкатегорії.
Хто повинен використовувати РРО з 1 січня 2021 року?
З 1 січня 2021 року використовувати РРО зобов’язані ФОП, річний дохід яких перевищує 1 млн грн, а також ті, хто:

реалізує товари чи надає послуги через мережу Інтернет;
реалізує технічно-складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізує лікарські засоби, вироби медичного призначення та надає платні послуги у сфері охорони здоров’я;
реалізує ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
займається роздрібною торгівлею вживаними товарами у магазинах (група 47.79 КВЕД);
займається діяльністю ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
займається діяльністю туристичних агентств, туристичних операторів;
займається діяльністю готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
реалізую текстиль (крім продажу за готівкові кошти на ринках), деталі та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Як зареєструвати програмний РРО?
Зареєструвати програмний РРО повинен платник податків в електронному вигляді через Єдине вікно подання звітності. Необхідно подати форму 1-ПРРО з інформацією про користувача відповідного програмного РРО. У відповідь зазначеному програмному РРО буде присвоєно фіскальний номер та включено до відповідної бази даних. Під час реєстрації на кожен ПРРО буде надано набір фіскальних номерів, які потім будуть присвоюватися кожному чеку у онлайн-режимі по факту їх видання.
Як перейти з класичного РРО на програмний?
Якщо ви вирішили перейти на програмний РРО та відмовитися від застосування традиційного РРО, строк служби якого ще не закінчився, ви повинні скасувати реєстрацію такого РРО у порядку, що встановлений Мінфіном. Необхідно також подати до контролюючих органів всі звітні документи, що передбачені Законом про РРО.
Чи можна реєструвати та застосовувати програмне РРО поряд із класичним?
Відповідно до українського законодавства, якщо підприємець працює одночасно із програмним та традиційним РРО, обмеження не застосовуються
Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати програмний?
Законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання, наряду з апаратним, програмного РРО. Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний), засобами якого має намір здійснювати реєстрацію розрахункових операцій.

У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати програмний РРО замість апаратного, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.
Чи може СГ самостійно створити для себе «Програмний РРО» та використовувати його у своїй діяльності?
Основними законодавчо встановленими вимогами для будь-якого ПРРО є забезпечення виконання ним фіскальної функції через фіскальний сервер контролюючого органу та обов’язкове включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій. Якщо ці умови виконуються ПРРО, то такий ПРРО може застосовуватись для проведення розрахункових операцій незалежно від того, хто його виробник.
Чи відносяться до розрахункового документа фіскальній чек, який друкується через «Програмний РРО»?
Визначення розрахункового документа встановлено Законом України від 20.09.2019 року № 128-IX (далі – Закон № 128), згідно з яким: розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, M.E.Doc - Блог бухгалтера - 2020 отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Тобто, фіскальний чек, роздрукований на ПРРО, є розрахунковим документом.
Що таке «офлайн-режим» для застосування ПРРО?
Законом № 128 встановлено, що на період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.
Як працювати з Програмним РРО в «офлайн-режимі»?
Порядок застосування РРО, у т. ч. під час роботи в режимі офлайн, встановлений Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних РРО, що розроблений відповідно до ст. 7 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Де контролюється час офлайн і як рахується?
Нормативно-правовими актами передбачено вимоги до ПРРО, програмне рішення якого під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати контроль залишку часу, протягом якого може тривати режим офлайн (36 годин підряд або 168 годин на місяць). Час, протягом якого ПРРО перебував у режимі офлайн, підраховується шляхом сумування таких періодів: від дати та часу, що зазначаються у повідомленні з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні «завершення режиму офлайн». Від дати та часу, зазначених у повідомленні «завершення режиму офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні «початок переведення ПРРО в режим офлайн», якщо в період між такими строками на фіскальному сервері не реєструвались на фіскальному сервері у режимі онлайн-обміну розрахункові документи, отримані від цього ПРРО.
Яким чином контролюється перехід режиму роботи ПРРО з офлайн в онлайн?
ПРРО автоматично переводиться із режиму офлайн в режим онлайн-обміну з M.E.Doc - Блог бухгалтера - 2020 фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером. Програмне рішення ПРРО, працюючи в режимі офлайн, повинно забезпечувати постійний контроль щодо відновлення зв’язку ПРРО з фіскальним сервером та перевіряти наявність зв’язку перед формуванням кожного чека в режимі офлайн.
Чи має право суб’єкт господарювання, який використовує ПРРО, не отримувати діапазон фіскальних номерів?

Суб’єкт господарювання може не отримувати діапазон фіскальних номерів у разі, якщо ним приймається рішення не використовувати ПРРО під час відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером ДПС та не проводити розрахункові операції у цей період.
У який момент часу формується діапазон номерів для ПРРО і яким чином він поповнюється?
Перша порція діапазону номерів (2000) видається під час реєстрації ПРРО. За заявою суб’єкта господарювання таку кількість може бути збільшено, виходячи із розрахунку максимальної кількості розрахункових документів (чеків), які формуються ПРРО в режимі онлайн протягом 36 годин безперервно протягом календарного року. Щоразу після приймання фіскальним сервером ДПС від ПРРО пакета створених ним копій чеків із присвоєними ним фіскальними номерами із діапазону, для такого ПРРО формується наступна порція фіскальних номерів. Кількість виданих (зарезервованих) номерів відповідає кількості отриманих фіскальним сервером (використаних таким ПРРО) номерів.
Чи накладається електронна мітка часу на розрахункові документи, що створюються ПРРО в режимі офлайн?
Під час роботи ПРРО в період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером та за наявності інтернет-зв’язку або мобільного інтернет-зв’язку електронна позначка часу на розрахункові документи накладається надавачем електронних довірчих послуг.
Як пов’язуються між собою ПРРО, господарські одиниці та касири?
ПРРО реєструється на окрему господарську одиницю реквізити якої зазначаються у розрахунковому документі (чеку). Касир, що здійснює розрахункові операції засобами цього ПРРО, має засвідчувати відкриття зміни, проведення розрахункової операції шляхом накладання на повідомлення про відкриття зміни, розрахунковий документ / z-звіт свого M.E.Doc - Блог бухгалтера - 2020 електронного підпису або електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО.

Відповідно до українського законодавства, якщо підприємець працює одночасно із програмним та традиційним РРО, обмеження не застосовуються